Публічні виступи дійсно можуть бути моторошними. Тримайте декілька порад, що допоможуть почувати себе впевненіше перед виступом.
Виступати на публіці – це жахливий досвід для багатьох людей. Ця тривога є зрозумілою. Усі дивляться прямо на вас, очікуючи на ваші мудрі слова. Ви відчуваєте себе незахищеними та вразливими. Часто у вашій голові постають такі запитання: Чи достатньо я підготувався? Чи достатньо тренувався? Чи сподобається їм те, що я скажу?
(На випадок, якщо ви хвилюєтеся з приводу презентацій, тут я ділюся деякими порадами Карла щодо впевненого публічного виступу, адаптованими з моєї книги «Консультації з успішного бізнес-аналізу».)
Порада #1: Ніхто не знає, що ви збираєтеся сказати далі
Не хвилюйтеся, якщо слова, які лунають з ваших вуст, не зовсім збігаються з тим, як ви їх запланували, написали або практикували. Просто продовжуйте. Презентація дуже відрізняється від, скажімо, фортепіанного концерту відомої музичної композиції, де хтось із аудиторії обов’язково помітить, що музикант сфальшивив у тому чи іншому місці композиції. Якщо ви забули щось сказати, спробуйте додати це до розповіді трохи пізніше. Ніхто не дізнається.
Порада #2: Ви той, хто контролює ситуацію
У вас трибуна, мікрофон, проектор, лазерна указка. Ви той, хто може запитати аудиторію, якщо у неї є запитання. Ви можете припинити обговорення та продовжити, коли цього забажаєте. Ви контролюєте темп. Це ваше шоу — тож насолоджуйтесь ним.
Порада #3: Ви, ймовірно, знаєте про свою тему більше, ніж будь-хто інший у кімнаті
Інакше, один із них говорив би, а ви б слухали. Навіть якщо ви не є світовим експертом у цій темі, ви, ймовірно, будете місцевим експертом на цю годину чи день.
Це може бути неприємним стояти перед аудиторією та впізнавати в натовпі добре відомого експерта у вашій темі. Більшість таких експертів будуть триматися тихо, не ставитимуть незручних запитань і не намагатимуться взяти на себе презентацію. Я майже не бачив, щоб відома особа брала на себе неналежну нав’язливу роль у чиїйсь презентації. На мою думку, це дратує спікера також. Отже, якщо ви відома особа на чужому виступі, пам’ятайте, що це шоу спікера, а не ваше.
Порада #4: Навряд чи ви стикнетеся з недружелюбною аудиторією
Аудиторія прийшла послухати те, що ви їм скажете. Це не завжди так, наприклад, якщо ви маєте справу з суперечливим питанням чи виступаєте на політичному або урядовому засіданні. Але якщо ви виступаєте з реальною презентацією перед групою людей, які відвідують це за власним бажанням, вони зазвичай налаштовані дружелюбно та відкрито. Після цього ви повинні зацікавити їх і переконати у перевагах вашого меседжа до них.
Порада #5: Уникайте фрази “Наступний слайд, будь ласка!”
Я навчився цьому трюку від свого керівника докторської дисертації в аспірантурі. Певно, ви не пам’ятаєте, що саме на наступному слайді, чи, можливо, ви змінили послідовність коли останній раз переглядали презентацію. Коли ми використовували фактичні 35-міліметрові слайди ще в кам’яному віці, вони могли бути завантажені в карусель слайдів не так, як планувалося. Якщо ви скажете «На наступному слайді», але здивуєтеся тому, що потім з’явиться, вам, можливо, доведеться трохи повернутися назад — це буде незручно. Замість цього просто покажіть наступний слайд у послідовності та поговоріть про те, що на ньому. Дотримуйтеся реальності, навіть якщо вона не відповідає плану.
Порада #6: Не вказуйте, скільки аспектів ви хочете озвучити
У деяких своїх виступах я спочатку розкриваю якийсь пункт, а потім кажу: «Я хотів би зазначити три речі щодо цього». Це може бути ризиковано, особливо для тих із нас, чий мозок, скажімо так, трохи старший за середній. Кілька разів я добре передав перші два пункти, але забув, що саме мав на меті сказати в третьому пункті. Тоді мені або доведеться бурмотіти якийсь новий «третій пункт» на ходу, сподіваючись, що я згадаю свій початковий третій пункт, перш ніж перейти до наступного слайду, або сподіваюся, що ніхто не пам’ятає, скільки пунктів я обіцяв. Безпечніше сказати: «Я хочу зазначити кілька моментів з цього приводу». Тоді я можу запропонувати стільки — або скільки завгодно — скільки спадає мені на думку в той момент.
Порада #7: Не читайте слайди для аудиторії
Усі вони чудово вміють читати. Не набивайте на слайди масу тексту. Краще покажіть стислі маркери та зображення, які допоможуть слухачеві запам’ятати, що ви йому сказали, коли він у майбутньому переглядатиме презентацію. Розкривайте елементи слайда по одному, замість того, щоб показувати цілий складний, перенавантажений слайд, а потім вести аудиторію по ньому.
Я провів багато вебінарів, під час яких розмовляв по телефону, не виходячи з домашнього офісу, показуючи слайди в Інтернеті. Оскільки ніхто не може бачити мене під час цих презентацій, я можу полегшити процес для себе. Я пишу змістовні нотатки для кожного зі своїх слайдів у розмовному стилі, базуючись на тому, як я виступав наживо в минулому. Таким чином я можу просто читати зі сценарію з відповідними вокальними зворотами та додатковими відповідними коментарями.
Порада #8: Це нормально, сказати «Я не знаю» у відповідь на запитання
Якщо ви не впевнені, як краще відповісти на запитання, то краще всього сказати «Я не знаю», ніж мовчки стояти, тому що ви не можете придумати підходящу відповідь. Це також краще, ніж миттєво вигадувати відповідь на ходу, яка може виявитися надзвичайно помилковою. Навіть краще, ніж «Я не знаю», це «Я не знаю, але я дізнаюся» або «Дозвольте мені подумати над вашим запитанням і повернутися до вас з відповіддю». Тоді будьте впевнені, що обов’язково наддасте свою відповідь пізніше.
Оскільки ви контролюєте презентацію, ви можете відкласти запитання до кінця. Ви можете запропонувати зв’язатися офлайн з тим, хто ставить комплексне запитання, або питання, яке мало цікавить решту аудиторії. Але проявляйте повагу до серйозних запитувачів, навіть якщо ви не можете дати їм усім ідеальну відповідь у реальному часі.
Порада #9: Контролюйте свій час
Якщо доповідачі перевищують відведений їм час, то аудиторія розносить їх вщент коли залишає фідбек. Це подвоюється, якщо ви говорите безпосередньо перед перервою, перед обідом або в кінці дня. Намагайтеся не затримуватися більше ніж на одну хвилину після запланованого часу фінішу.
Якщо ви бачите, що вам не вистачає часу щоб все охопити, то це ваша проблема, а не проблема аудиторії.Краще пропустити якийсь матеріал, ніж тримати в полоні непосидючу аудиторію. З набутим досвідом, вам стане легше вибірково скорочувати запланований матеріал під час розмови, щоб плавно завершити розмов. Нікому не сподобається спостерігати, як доповідач крутить 20 слайдів за останні п’ять хвилин, щоб все встигнути.
Я планую витратити в середньому три хвилини на обговорення кожного слайда. Я знаю одного доповідача, який каже, що витрачає в середньому лише одну хвилину на насичений інформацією слайд. Особливо ближче до кінця своїх переповнених презентацій, він починає говорити майже комічно швидко, так, що я переставав слідкувати за його розповіддю. Показувати слайд лише на кілька секунд безглуздо, якщо аудиторія нічого не отримає від цього.
Порада #10: Говоріть саме про те, про що ви заявили, що будете говорити
Я твердо вірю в правдивість реклами, тому для своїх презентацій пишу привабливі та точні тези. Аудиторія має право знати, чого очікувати, а спікер має відповідальність донести суть. Ця порада може здатися очевидною, але я відвідував не одну презентацію, вміст якої не відповідав обіцянкам із назви та анотації.
Скажімо, назва «Відмінювання дієслів у Суахілі», але представлений матеріал не відповідає змісту. Наприкінці виступу доповідач задає запитання. Один учасник запитує: «Чи збиралися ви сказати щось про відмінювання дієслів у суахілі?» Доповідач не знає, як відповісти. Він думає, що обговорював це цілу годину, але насправді це не так. Це незручне становище для будь-якого оратора. Я бачив, як це траплялося, але, на щастя, не зі мною.
Порада #11: Не нервуйте, якщо на ваш вебінар прийде багато людей
Мої вебінари зазвичай збирають від 800 до 1200 зареєстрованих, хоча лише близько 40 відсотків із них відвідують. Однак, з точки зору доповідача, досвід проведення вебінару ідентичний незалежно від того, чи є два учасники, чи два мільйони. Я просто говорю в телефон з будь-ким, хто за збігом обставин мене слухає. Хоча може бути лячно думати про те, що ваш меседж відразу поширюється для багатьох людей, коли ви проводите презентацію в Інтернеті, насправді не відчувається, що там є велика аудиторія.
Порада #12: Пам’ятайте, що на вас мікрофон
Я завжди прошу, щоб клієнт надав бездротовий петличний мікрофон, коли я викладаю цілий день або коли проводжу презентацію у великій кімнаті. Ці мікрофони використовують передавач, який кріпиться до мого поясу. Важливо вимикати цей передавач у перервах та в інший час, коли я не хочу, щоб уся аудиторія чула те, що я говорю або роблю.
Ви також можете знати, де ви стоїте, коли вмикаєте передавач мікрофона. Одного разу на початку заняття я випадково ввімкнув мікрофон, коли йшов перед високо встановленим динаміком для звукової системи. Від цього звуку у мене майже вибухнула голова. Публічні виступи надають безліч неочікуваних знань і досвіду.
Я вважаю, що саме ці поради допомагають мені почуватися впевнено, комфортно і врівноважено, коли я виступаю публічно. Б’юся об заклад, вони також можуть допомогти і вам.
Оригінальна стаття – Twelve Tips for Becoming a Confident Presenter, переклад – Галина Остапенко, ревью – Олександра Серебрянська (Business Analysis Community Kyiv). Оригінальне фото від Kane Reinholdtsen з сайту Unsplash.
До теми – Технічні навички бізнес-аналітика: навіщо потрібні і де їх вивчати.